Виховання міжнародну спільноту до українства

Як над тим питаннм подумати майже ніхто цю роботу не робить і точно ніхто з офіційних кіл цього не робить. Але я повертаюся в радіо ефір щоби неукаїнці хіба щось знали про український народ та українську культуру бо нам потрібно союзників. Ми бачимо як Росія себе веде на міжнародному сцені. Як вони ось хочуть купити Мистралів від Франції щоби швидши з нами справатися, як вони хочуть проводити військову параду на території України 9-ого травня, та як вони далі мають мрію про імперію.

Учора вечером дивився на закриття Олиміади. Коли офиційно передавали Олимпіаду до Сочі та починався співання гімн Росіії я хотів бігти в одне місце щоби відавати мою вечерю. Дивиться на все це надзвичайна світова публіка, правда що частин світової авдиторії свідома та напевна мала цю саму реакцію до нео-совєтского гімну яку я мав. Але більшості світової спільноти не розуміє Росію та її наміри. Не розуміють як вони постійно переписують історію на їхню користь, але всі несвідомі їх вірють. На доповіді голови Світового Конґресу Українців в Монтреалі я почув як Росія планує рік Росії в Франції та яка слабенька позиція українського посла була. Ця офиційна позиція мене не влаштує. Росія збирається світові сказати що Анна Ярославна це їхня Російська принцеса у виставці в Луврі, а ця офиційна особа сидить та на це не редагує. І ще є багато різних подібних прикладів, але повернуся до теми.

Одна знайома вже роками веде українську програму. Вона вже четверте покоління українців в Канаді, але не байдужа до Українство та правилної української позиції та зі своїми зусиля добру справу робить , але англійською мовою. Нещодавно вона мені повідомила що є канадец який живе в Тайпей, який хоче її доппомогти синдікувати її програму щоби воно мало більшу авдиторію. Потім вона спитала мене чи не хотів весту якусь рубрику. Я погодився і так зявилася рубрика під назвою Kultural Capsule. Перша, так звана Капсула, була про Михайла Вербицького, народженний 4-ого березня, 1815-ого року.

Я тих мікросужетів готую англійською мовою для радіо програми Наш Голос та роблю свою маленьку річ щоби готувати прихильників до нашої справи.

  • Спільну історію дуже важко поділити, тому її простіше просто присвоїти, так само, як радянський алмазний фонд, наприклад… Нажаль, Росія ніяк не вгамує своїх імперських амбіцій і все ускладнюється ще й тим, що багато людей і навіть цілі країни просто відмовляються об’єктивно сприймати цю реальність. Наприклад, “російський флот в Севастополі” звучить якось абстрактно, але коли я побачила, як величезна російська ескадра йде парадом по севастопольській бухті, я була просто шокована! Про який суверенітет може йти мова? Де ж наша самоповага і національна свідомість, коли ми дозволяємо таке витворяти на своїй території?
    Але щодо загального історичного та культурного спадку, то наш новий президент Янукович також далеко пішов, називаючи Чехова “великим українським поетом”…
    Так, нашій країні дуже потрібні прихільники і дуже потрібні такі інформаційні та аналітичні програми, я із задоволенням буду слідкувати за твоєю подальшою роботою в цьому напрямку і розповідати про це іншим. Дякую за твою працю, Василь!

  • Thanks for the plug, Vasyl!